Левко Лукьяненко против евреев и других «цветных»
7 августа на так называемом расширенном заседании общественного совета музея Герой Украины Левко Лукьяненко распространял листовки антисемитского содержания.
Шановний українцю!
В Україні українців 80%. Україна — це наша земля, країна роду нашого. В Україні є приблизно 12% росіянів, 0,2% євреїв, інших національних груп приблизно 7%, а у вищому законодавчому органі — Верховній Раді України українців менше третини, а решта переважно євреї. Несправедливо, коли парламент української нації за національним складом переважно не український, а єврейський. Вони прибрали собі українські прізвища і наш довірливий виборець своїм виборчим бюлетенем надав їм депутатський мандат. Несправедливо, коли національні меншини стали більшістю в українському парламенті, бо цим українську (титульну) націю позбавили свого законодавчого органу, який узаконив привласнення нацменшинами непропорційно великої частки української економіки і дбає не про українців, а про цих нескромних інородців. Тільки український склад парламенту буде дбати про Україну і українців.
Українцю! Українко! Наповни парламент українцями!
Для цього вивчай біографії кандидатів у президенти, у народні депутати Верховної Ради України, у депутати інших рад та кандидатів на міських голів і голосуй за українців!
Пам’ятай! Україна твоя споконвічна Батьківщина. Про неї нікому дбати, окрім самих українців!
У твоєму виборчому б’юлетені — доля України!
Левко Лукьяненко ждёт, когда мы повыздыхаем
— Чому ж тоді стільки українців ще не готові проститися із радянським минулим? Дехто за ним сумує, прагне повернути час назад…
— Річ у тім, що людина може засвоювати нові знання лише до 40-45 років. Далі живе на основі здобутих знань. В сучасній Україні близько 12 мільйонів пенсіонерів, вихованих в Радянському Союзі. Вони згадують нині лише те, що було добрим і світлим за часів їхньої молодості. Можливо, і справді серед тих людей збереглося більше таких, що були пристосовані до комуністичної окупації. Під тиском спогадів свого безтурботного життя в СРСР, вони не спроможні зрозуміти людського життя. Вони розуміють лише рабське існування, коли раб забезпечений і житлом, і їжею, і стайнею.
… Перепрошую, але єдине від них спасіння – дочекатись, коли вони поздихають і перестануть каламутити голови нормальних людей. Виявляється, навіть у ХХІ столітті нація мусить пройти довгий шлях, аби здобути істинні знання, переосмислити своє буття і звільнитися від комуністичної скверни повністю.
З інтерв’ю Левка Лук’яненка для газети «Експрес»
Из выступления Л.Лукьяненко на расширенном заседании
актива музея 7 августа 2009 года в Городне:
Ми не маємо право називати Вітчизняною війною Другу світову війну. Ми не могли захищати Батьківщину. Бо ми Вітчизни не мали. Німці не оголошували війну Україні.
Левко Лукьяненко не признаёт Дня Победы
08.05.2008, 02:11 — «Дело»
Радянська армія — це була армія окупаційна… Російська імперія як загарбник України зміцнювала колоніальне ярмо на шиї української нації.
З іншого боку, українська нація складається не лише з людей покірних, але й з людей національно свідомих, які боролися за самостійність України. Такі люди і входили до лав Української повстанської армії.
… В Україні був окупант, який застосував більшу силу і мобілізовував людей до своєї армії, примушував воювати за свої, а не за українські інтереси.
… Перемога російської імперії над німецькою означала, що Росія розширила свою територію та посилила ярмо над українською нацією. Тому я співчуваю людям, які воювали і тепер хваляться, що вони перемогли 9 травня 1945 року, бо вони були виховані в умовах тотальної цензури і контролю за мисленням. Вони не знали, хто є Україна, бо її не можна було знати.
Левко Лукьяненко против смешанных браков
Левко Лукьяненко считает, что русские — неевропейский народ, а «империя массово завозила московитов в Украину для размывания генетического кода украинцев», против распространения российских и еврейских СМИ, против присутствия русского языка на Украине, против назначения русских на государственные посты (в частности против назначения русской Раисы Богатырёвой на пост главы СНБОУ), против браков украинок с представителями других рас (в противном случае она обязана уехать с Украины), против миграции на Украину «цветных».
Левко Лук’яненко:
Цивілізаційний вибір України
Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик ПЕРСОНАЛ
http://www.personal-plus.net/276/3382.html
№ 24 (276) 24-30 червня 2008 року
Імперія продовжувала геноцид наказом 1944 року про виселення всіх українців у Сибір, голодомором 1946 — 1947 р.р. та масовим вивезенням українців із західних областей у холодні сибірські простори. Масово завозила московитів в Україну для розмивання змішаними шлюбами генетичного коду українців.
Хто винен?
Винен кожен українець і українка, які мовчки терплять російську мову та чужі звичаї.
…Чи хочемо ми, українці — люди білої раси — стати іншими, ніж були досі, наприклад, чорними, жовтими, червоними?
Випадки шлюбу українок з представниками інших рас свідчать про те, що не всі дорожать своєю білою расою, тому виголошую власну позицію: я всією душею виступаю за збереження українців як білої раси і категорично проти перетворення української нації на націю чорних, коричневих, сіро-буро-малинових!
Українець (українка) має право одружитися з представником (представницею) кольорової раси, однак зобов’язаний (зобов’язана) виїхати з Батьківщини, відповідно позбавившись громадянства України.
Левко Лук’яненко
